неділя, 9 травня 2010 р.

Вітаю мам)))

Посіяла  людям  літа  свої,  літечка  житом,
Прибрала  планету,  послала  стежкам  споришу.
Навчила  дітей,  як  на  світі  по  совісті  жити,
Зітхнула  полегко  -  і  тихо  пішла  за  межу.

-  Куди  ж  це  ви,  мамо?!  -  сполохано  кинулись  діти.
-  Куди  ж  ви,  бабусю?  -  онуки  біжать  до  воріт.
-  Та  я  ж  недалечко...  де  сонце  лягає  спочити.
 Пора  мені,  діти...  А  ви  вже  без  мене  ростіть.

-  Та  як  же  без  вас  ми?...  Та  що  ви  намислили,  мамо?
-  А  хто  нас,  бабусю,  у  сон  поведе  по  казках?
-  А  я  вам  лишаю  всі  райдуги  із  журавлями,
І  срібло  на  травах,  і  золото  на  колосках.

-  Не  треба  нам  райдуг,  не  треба  нам  срібла  і  злата,
Аби  тільки  ви  нас  чекали  завжди  край  воріт.
Та  ми  ж  переробим  усю  вашу  вічну  роботу,  -
Лишайтесь,  матусю.  Навіки  лишайтесь.  Не  йдіть!

Вона  посміхнулась,  красива  і  сива,  як  доля,
Змахнула  рукою  -  злетіли  у  вись  рушники.
"Лишайтесь  щасливі",  -  і  стала  замисленим  полем
На  цілу  планету,  на  всі  покоління  й  віки.
Б.Олійник

2 коментарі:

завжди приємно читати ваші відгуки ;)

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Coccinellidae Lady Bug