пʼятниця, 9 жовтня 2009 р.

"...і рушник вишиваний на щастя на долю дала..."


Рушник, як особливий, високого рівня сакральності предмет, характерний для багатьох народів, головним чином слов'янської, балтійської та угро-фінської груп. Українці, які належать до слов'ян, акумулювали у надрах традиційної матеріальної і духовної культури значний масив інформації у тканих та вишитих рушниках.
Починаючи від народження і до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. Велике значення як оберега мали і весільні рушники, які кожна дівчина сама собі вишивала.
Свої весільні рушники я вишивала теж сама)))

 рушник №1  - "під  ноги":

 

 рушник № 2 - "під коровай":

  
рушник №3 - "на образи" (фактично вишито 2 рушника): 


3 коментарі:

  1. Какой красивый, я тоже себе такой на свадьбу себе вышила с голубями.

    ВідповістиВидалити
  2. Как красиво! И сколько терпения, любви и труда вложено!

    ВідповістиВидалити
  3. Надзвичайно красиві рушники! Я на своє весілля осилила лише основний і 2 маленькі на образи.

    ВідповістиВидалити

завжди приємно читати ваші відгуки ;)

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Coccinellidae Lady Bug